Тоді мене звільнили від занять. Ні, не з того почав… Опісля булого
видовиська з близнючками крапнуло 12% симпатії. Одначе мені про це і згадувати
не кортить.
Зате попрохав Кібу приглядіти за мною, виловивши того, коли він злиняв із
уроків. Усе, аби уникнути баранячих оказій, та й він указав на мої помилки, якщо
що. Опісля я вирішив посправлятись із Хислом Наподоби. Як не дивно, вдалося з
першого разу, і та відразу ж потрапила
до навичок.
[Хисло Звірячої Наподоби: Чотири Лапи
Хисло наподоблювання звіра, що звертається до Вашого внутрішнього звіра,
даруючи частину параметрів тварини. У Вашому випадку наподоблюється твердолобий
лис.
Витрати: 20 ОЧ/хв
Під час дії хисла набуваєте:
+10% до Сили
+15% до Спритности та Швидкости
-5% до Кмітливости
+2% до Витривалости
Чуття загострюються. Накладення посилялок «Звіряче чуття» та «Гостре
сприйняття».
Додаткові ефекти на час дії: «Звірячі Ікла» та «Звірячі Кігті».
У зв’язку зі статусами «Я дуб» та «Я баран» використовуйте вміння обережно
й винятково у тверезому умі та ясній пам’яти, не перебуваючи під ефектами
отруєння (у т. ч. алкогольного), сонливости та інших впливів на свідомість.]
[Вітаємо! Розблоковано показник «Швидкість»! Система просить пробачення,
одначе цей показник доведеться розвивати від самого початку. На нинішню
швидкість він не впливатиме, допоки не зрівняється з нею.]
Еге, уже бачу. Як одиницю після двокрапки, так і п’ять десятків у дужках.
Ну, значить, до дійсної суми я хутко доведу її, коли насправді він у мене й так
має п’ятдесят одиниць.
— Так, мені вдалось! — радісно вигукую я. Хм, я вже зараз у змозі досить
тривало підтримувати хисло. Нічогенько.
— Молодець! Оце мій друг! Цікаво, чого спалахи чакри червоні? — порадів за
мене Кіба та відразу вголос озвучив цікаве питання.
Якщо я правильно пам’ятаю, то періодичні спалахи в цього хисла мають бути
сині. Насиченість кольору залежить од чакри користувача. Тобто навіть
Орочімару, що за аніме мав узагалі темно-бузкову хрінь, однаково випромінював
би темний, на межі із чорним, та все одно синій колір. А я по канону мушу мати
досить світлу чакру, причому теж синього кольору. Хм, відповідь лишень одна:
образ для наподоби – Лис. Та й паразитна чакра теж од нього.
Щоправда, я поки що не знаю, наскільки це погано. Так тоді гадав. Як
з’ясувалося дещо пізніше, мені підложили неабияку свиню, атож. Питання лише в
тім, навмисно чи ні?
Першу оповістку інтуїція подала, коли того ж вечора я почув жіночий вигук
«ТА-А-А-АК», що пролунав заледве не на пів-Листви. І голос був мені досить
знайомий, однак у крику точно розібрати не вдалось.
Словом – опісля того випадку Кіба іще тиждень ходив блідий, заїкався. Я був
одверто впевнений, що жодного крику не чув. Це збіглося або навіть стало
причиною другої оповістки інтуїції.
Третя оповістка – поява Хірудзена, що по останньому році немовбито забув
про мене. Той, по-благому усміхаючись, попросив показати освоєне хисло. Опісля
ясування Хокаґе, трохи хитливий, коли здобув дві послаблялки на дві хвилини
кожної, якщо точніше, то «Легке нездужання» та Дрібні проблеми вестибулярного
апарата», вточнив, котре саме. Та взагалі, міцний дідок! Прийняв на себе «Без
Другого Удару» (авжеж, я гадав його зацікавило саме це хисло) у повну силу і
відбувся лише дрібними наслідками… Чудовисько! Не марно він зветься Хокаґе.
[Здобуто досягнення «Я потріпав (геть-геть слабо) Хокаґе»!
+5 до всіх статів
-5 до Кмітливости
+5 до Сили (зуміти потріпати Хокаґе ударом… Ви стали впевненішим у своїх
силах, це дало плоди)
+5 до Контролю чакри (із Вашим контролем та й чогось зробити? Сьогодні Ваш
день!)
Відкрито показник «Удача»
+77 до Удачі. Нападати на когось, хто на 200 Рівнів вищий за Вас, отримати
певний скуток і вижити – та вам щастить!]
[Здобуто статус «Мураха І».
«Та й що, що маленький? Думаєш, ти мене віддухопелиш? Ану йди сюди!»
Як мураха йде проти набагато більших комах, так і Ви (не знаєте міри)
ясуєте сміливість.
Імовірність нанести нападом які-небудь пошкодження противнику, що на 100 й
більше Рівнів перевершує: +5%
Імовірність проігнорувати жагу крови противників, що перевершують більш ніж
на 30 Рівнів (здобуто 0,2% нагоди надалі набути статусу «Ігнорування Жаги
Вбивства» та сильно влетіти на цьому ґрунті)
+25 до Сили («Я сильний, як мураха… Гаразд, не можу я тягти що-небудь,
тяжче себе в чотири рази, однак усе рівно сильний!»)
+5 до Витривалости («Я витривалий»… Ну ви зрозуміли, шановний гравцю)
-2 до Кмітливости (до статусу «Ой, дурень» залишивсь іще 31 дурний вчинок).]
Атож, славно Система потрунила мене.
Кхем, однак вернімося до подій булого часу. Я показав-таки Хірудзену
Наподобу, вельми спантеличивши його. Еге, і з замисленим виглядом, побажавши мені
«гарного дня», Хокаґе покинув мою квартиру… Із другої спроби. Еге, дверна
пройма та проблеми вестибулярного апарата творять дива.
Не минуло й тижня, коли по мене прийшла особисто Цуме, задоволена
донезмоги, і забрала мене до себе. Тепер я мешкаю на теренах клану. І,
відповідно, Юуґао зняли з посади няньки. Інудзуки не терплять чужинців на своїх
теренах. Цікаво, як із цим стикується мешкання там мене?
А Хітомі своє місце якимось чином зберегла. Чогось оцієї миті в умі
вималювалася картина – Хітомі, притиснувши до Дандзової горлянки кунай, пояснює
йому всю глибину тієї сраки, у котрій він опиниться, якщо нас із нею розлучити.
Цікаво, до чого це?
Щоправда, Хітомі не має змоги свобідно розгулювати теренами клану
самостійно, лишень у відведеній хатині та по дорозі від неї до виходу, і назад.
Я, чогось, не маю тих же обмежень.
Ну, і фінальна новина: тепер винятковим хислам калану Інудзука мене навчає
сама Цуме. Та мені тепер без нагляду взагалі неможна тренуватися. Словом,
ставлю питання з хисел їй, отримую миттєві відповіді, а заразом часом зростання
відсотків. Здається, я зрозумів, хто відповідав на минулі запитання через Кібу.
Ще зрозуміти би, як вона домоглася того, що мене так спокійно віддали їй, і
що тут узагалі відбувається! Ох, скільки би я віддав, аби взнати відповіді на
декотрі питання.
Та ще квест на зваблення двох нявок не був скасований і час досі крапає. І
якщо щодо Хітомі все зрозуміло, то чи вважається Юуґао другою, я не можу
сказати точно. Як і придумати, як мені з нею тепер поліпшувати стосунки тепер!
Треба що-небудь робити. Лучче за все, змусити викинути мене з кварталу
Інудзуків, одначе для цього треба взнати, на якій підставі я взагалі тут
опинився!
Та й треба було би поспішити, а то що більше крапає до Цуме, то більше мене
гризуть підозри щодо передчасного розблокування «Приборкання». У цілому, треба
звалювати. Та от як?
Немає коментарів:
Дописати коментар