Досягнення раба
Як слід пообідавши в їдальні, ми попрямували
до виходу з міста. Ідучи, Рафталія мугикала щось веселе. Однак, побачивши луг,
затремтіла від страху.
— Не жахайся, я захищатиму тебе від
монстрів. – у відповідь вона лишень кивнула. – Диви, скільки б їх не налипало,
мені хіба що лоскотно. – тоді я ошелешив
Рафталію своєю підплащовою галереєю шарів.
— Вам не… боляче?
— Ніскілечки.
— Зрозуміло…
— Ходімо.
— Так… Кхе…
Мене дещо непокоїть її кашель, проте
я, мабуть, даремно хвилююсь.
Ми рушили до лісу, збираючи по дорозі лікарські
трави. О, ось і вони. З лісової хащі вискочило троє червоних шарів. Я попередив
Рафталію, щоб вона не дозволяла їм себе вкусити, а сам послугував приманкою.
— Чудово, просто роби все як тоді у крамниці.
— …Вас зрозуміла!
Дещо підбадьорена Рафталія рішуче попроштрикувала
всіх шарів, що до мене липли.
Хлоп! Хлоп! Хлоп!
В ході полювання Рівень Рафталії
підвищився до 2-го.
˂ Вимоги
до Червоного Малого Щита виконані ˃
「
Червоний Малий Щит
Істинна
Міць не набута
Бонус
Екіпірування: Бонус Захисту +4
」
Я негайно трансформував Щит. Очі
Рафталії полізли на лоба, побачивши це.
— Пане-Господарю… хто ж Ви?
Здавалося б, вона не знала, що я
Герой Щита. Ну, зрештою, вона ж раб-аджін.
— Я - Герой. Герой Щита.
— Легендарний Герой?
— Так ти знаєш?
Рафталія скромно кивнула.
— Так, я призваний Герой. Є ще троє
таких, як я... але я найслабший з усіх!
Розгнівавшись, я стиснув кулаки так
міцно, що ледь не впився нігтями в шкіру. Мої очі кров’ю наливаються щоразу, як
я згадую обличчя тих покидьків. В очах Рафталії вбачався переляк, проте вона
розуміла, що не варто копати глибше.
— На сьогодні нашою задачею буде
полювання на монстрів у цьому лісі. Я їх стримуватиму, ти – вбиватимеш.
— Так...
Здається, вона дещо звикла; так чи інакше,
Рафталія слухняно кивнула. І тоді, коли б ми не стикалися з лісовою живністю,
ми завжди дотримувалися однієї тактики: я приймав на себе удари й знерухомлював,
Рафталія добивала. Десь на півшляху ми вперше зустріли «нешароподібного» ворога.
「Гриб’як
Рухливий білий гриб. Має пронизливий погляд і розмір приблизно
з людську голову. 」
Я спробував ударити його, але відчуття
були ті ж, що й від червоного шара. Рафталія заколола і його. Цей тип мобів також
мав різноманітні кольорові варіації: нам попалися Синій і Зелений гриб’яки.
˂ Вимоги
до Грибного Щита виконані ˃
˂ Вимоги
до Синього Грибного Щита виконані ˃
˂ Вимоги
до Зеленого Грибного Щита виконані ˃
「 Грибний Щит
Істинна Міць не набута
Бонус
Екіпірування: Розпізнавання Рослин 1 」
「 Синій Грибний Щит
Істинна Міць не
набута
Бонус Екіпірування:
Прості Рецепти Змішування 」
「 Зелений Грибний Щит
Істинна Міць не
набута
Бонус Екіпірування:
Змішування: Учень 」
Серед них не виявилося щитів з бонусами
до характеристик, проте кожен давав рівневе Вміння. Змішування... певно, це
вміння згодиться, якщо я робитиму ліки на продаж. Наприкінці дня Рафталія дісталася
3-ого Рівня, а я до 5-ого. Ми пройшли через луки й зупинились на ніч при руслі
ріки.
— Кхо...
Рафталія без зайвих питань ішла за
мною. Гадаю, всі наші сили найближчим часом будуть витрачені виключно на поповнення
кошторису... Вже біля ріки я розпалив багаття з хмизу й дав Рафталії рушника, який
дістав з клунка.
— Сходи поки помийся. Якщо замерзнеш
— грійся біля багаття.
— ...Так.
Рафталія роздяглася, пірнула до річки
й почала митися. Я тим часом почав рибалити нам вечерю. І водночас пильнував
Рафталію про всяк випадок. У цій області мусять мешкати тільки слабкі Шари, проте
пильність зайвою не буває. Також я переглянув наш сьогоднішній врожай:
–
значний запас лугових лікарських трав;
–
значний запас лікарських трав, що не
ростуть у лузі;
–
задовільна кількість «шкури шарів»;
–
задовільна кількість всіляких грибів;
–
число розблокованих щитів: чотири.
Ага. Очевидний приріст ефективності.
Купівля раба була правильним рішенням. Точно. Мені потрібно випробувати Змішування
на справі.
Я викликав кілька Простих Рецептів. Вискочило
вікно, що показувало формули комбінацій, які я можу зчинити із зібраних мною лікарських
трав. Щодо обладнання... Гадаю, мені вдасться замінити деякі обов’язкові
предмети камінням і галькою з берега. Так, спробуймо рецепти, для яких вистачить
і ступки. Певно, це треба було робити якось по-особливому, але в Простих Рецептах
нічого не писалося про методи.
Стук-стук-стук...
Я намагався зробити приблизно ту ж суміш,
яку робив аптекар.
˂ Виготовлено:
Лікувальна пігулка ˃
「 Лікувальна
пігулка | Якість: погана → нижче середнього
| Пігулка, що прискорює гоєння ран, задля
отримання належного ефекту необхідно розтерти по рані 」
Таке вікно спливло в мене перед очима.
Чудово, це успіх. Щит відреагував на ліки, але я вирішив поки що їх не витрачати.
Що ж, час випробувати незнайомий рецепт. Іноді Змішування не вдавалося, і в
результаті я отримував чорні мов вугілля відходи. Процес виявився веселішим, ніж
я очікував.
Тріск, тріск- тріск... —
потріскувало багаття. Рафталія закінчила митися й прийшла грітися коло багаття.
— Те́пло?
— Так. Кхе...
Досить схоже на застуду. Работорговець
згадував, що вона хвора. До речі… серед моїх експериментів були ліки від застуди.
「 Побутові
Ліки | Якість: прийнятна | Ефективні проти слабкої застуди 」
— Агов, випий це.
Не знаю, чи слабка в неї застуда, але
краще це, аніж зовсім нічого.
— …Яке гірке, не хочу… Гх…
По дурощам, Рафталія спробувала завередувати,
але скорчилась від болю.
— Ну ж бо.
— Д-добре.
Тремтячи, Рафталія швиденько проковтнула
дані мною ліки.
— Ха-а... Ха-а...
— От і добре, хороша дівчинка.
Коли я погладив її по голові, вона знову
спантеличено поглянула на мене. Ох, а її тануцькі вушка досить пухнасті. Я
перевів погляд на її хвіст, але тут Рафталія, певно почувши, що щось негаразд,
зашарілася й притиснула хвоста до себе, немов намагаючись сказати, що його помацати
не дасть.
— Ось твоя вечеря.
Я передав їй смажену на багатті рибу й
повернувся до виготовлення ліків. Мені завжди подобалося проводити час за всякою
делікатною роботою. Сонце вже зовсім сіло, а я все продовжував Змішувати —
благо, багаття все освітлювало. Гм… найцікавіше, що отримати один і той же
результат можна різними шляхами. Закінчивши їсти рибу, Рафталія клювала носом,
дивлячись на багаття.
— Йди спати, я не проти.
У відповідь на мою вказівку Рафталія декілька
разів похитала головою. Це ще що? Вона мов дитина, що канючить, що не хоче спати…
хоча, вона й є дитина. Все-одно врешті-решт засне. До речі, ці ліки подіяли? Я досі
не чую кашлю. Я ще трохи попорався із травами й урешті перепробував практично
всі доступні комбінації. Ті зілля, що не мали особливої цінності, були
поглинені Щитом.
˂ Вимоги до Дрібного Лікарняного Щита
виконані ˃
˂ Вимоги до Дрібного Трункового Щита
виконані ˃
「 Дрібний
Лікарняний Щит
Істинна Міць не набута
Бонус Екіпірування: Підвищення
Ефективності Лікування 」
「 Дрібний
Трунковий Щит
Істинна Міць не набута
Бонус Екіпірування: Опір Отруєнню
(малий) 」
Схоже, обидва пов’язані або з Листяним
Щитом, або з Грибним. Цікаво, гадки не маю, як працює «Підвищення Ефективності
Лікування». Він підсилює ефект ліків, що я використовую на собі, чи які створюю?
Ну то й добре. Безумовно, сьогоднішній врожай ну ніяк поганим не назвеш.
— Ні… допоможіть… — сказала Рафталія
крізь сон. Певно, їй сниться жахіття. — НІ-І-І-І-І-І-І-І-І!
Мої вуха на мить оглухли. Кепські
справи. Так вона своїми зойками лише привабить Шарів. Я хутко підбіг до Рафталії
й затулив їй рота долонею.
— М-м-м!
Однак вона все ще гучно ревіла; тоді
я згадав слова работорговця щодо «рабів не без нюансів». І це дійсно проблема.
— Тихше, та заспокойся ж.
Я притиснув ридаючу Рафталію до себе,
намагаючись втішити.
— Ні… тату… мамо…
Вона кличе своїх батьків? Рафталія тягнула
руки вперед і благала про допомогу.
— Все добре... все буде добре.
Я гладив її по голівці й покачував в
обіймах.
— Тримайся, не плач.
— Хн-хн…
Я продовжував обіймати плачучу Рафталію.
— Грар! — з’явився Шар, якого привабило
її зойки.
— Фу…
Так, у такий-то час… я побіг до шара,
притискаючи Рафталію до себе.
— Уо-о-о-о-о-о-о-о!
***
Цвірінь… Цвірінь!
— Вже ранок?
Яка жахлива ніч. До того часу, як я
закінчив розбиратися з ордою шарів, зойки Рафталії почали стихати. Але варто було
спробувати відліпити її від себе, вона знову заревіла. Тоді знову з’явилися шари.
Поспати мені таки не вдалося.
— М-м…
— Ти прокинулась?
— Хі-і-і?!
Рафталія широко розплющила очі – адже
я її до себе притискав.
— Ха-ах… Я втомився.
До відчинення міської брами ще лишався
час, отож я збирався подрімати. Сьогоднішня задача – продаж зроблених учора ліків
і взнати різницю в ціні між ними й травами. Якщо продавати трави вигідніше, ніж
ліки, то більше не робитиму їх.
— Я трохи посплю. На сніданок… тебе
залишки риби влаштують?
Рафталія кивнула.
— Тоді добраніч. Розбуди мене, якщо з’являться
монстри.
Мої очі боліли навіть від того, що
просто лишались розплющеними, тож я швидко заснув. Мені досі не відома причина
її панічних нападів. Та й зараз це не так важливо. Скоріш за все, це через
потрясіння від усвідомлення того, що її продали свої ж батьки, чи викрали
работорговці. Якщо правдиве останнє, повертати її я не збираюсь. Ця рабиня мені
дорого коштувала. І нехай мене за це ненавидітимуть. Я мушу зробити все, аби
вижити. Я мушу віднайти спосіб повернутися до свого світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар