Підсобили духи з предком

Примара стояла просто супроти нього, але Кіное дуже сумнівався. що ажень явився би сюди Учіха з активованим шярінґаном або бодай хто-небудь із Хюґів, вони би побачили щось більше, ніж пустий коридор і його, притуленого до стіни біля дверей в осідок очільника...

У цьому самому осідку пролунав тріск – і щось тяжке грюкнуло на підлогу. Або о стіну. Із цими захисними фуїнами біджю хвости загубить. Удзумакі, най його, ставили!

— Я все сказала, Дандзе! Мені не потрібен вилупок експериментів Орочімару! Це щуреня не Сенджю! Можеш його хоч на орґани пустити.

Цунаде Сенджю озирнула Кіное презирливим поглядом і, круто розвернувшись на підборах, умчалася коридорами бази «Кореню». Примара, що стоїла поруч, наміглася вхопити її за плече, зупинити, але куди там. Мертві не владні над живими. Кіное ж просто злегка підвів брів. Треба ж, яка гистеричка.

А ще хіме великого клану!

Ну гаразд. Його чужі таргани не стосуються. Своїх задосить.

З-за дверей вийшов похмурий, замотаний у бинти, одноокий старик. Зітхнув.

— Ти чув, — сказав він.

Хлопчик підвів на старого розвідника байдужий погляд.

— Усі жінки такі навіжені?

Примара за спиною Шімури обурено поперхнувся і яро зажестикулював, намагаючись щось сказати хлопчику, зберігаючи на обличчі винувату мармизу. Леле, Кіное не почув його. Можливо, пізніше, коли-небудь…

— Тепер тебе зватимуть Тендзо Ямато, — врешті сказав учень Другого після нетривалої мовчанки. Невже всерйоз думав про його питання? — Від сьогодні ти зарахований до «Кореня» СПТУ. — Він змірив його холодним поглядом. — Заперечення? Запитання?

— Питань немає.

— Чудово. Шершень проведе тебе в гуртожиток і прояснить розпорядок денний.

Поруч із ним миттєво появився неприкметний оперативник.

— Так точно!

 

***

Орочімару вважав, що після прищеплення древовияву виживає один із десятьох, а вірогідність вижити і здобути активний ген взагалі щось неймовірне. Із усіх зразців успішний тільки один. Поталанило?

Мабуть.

А може, просто варто спочатку зробити пробний аналіз родоводу.

Врешті-решт, монахом Хашірама Сенджю ніколи не був.

Інше питання: як науковець такого щабля примудрився проґавити такий вагомий факт? Але це гисторія вже замовчить.

А щодо Цунаде Сенджю… Ну що ж, вона сама все вирішила.

 

***

Примара картав мозок.

Його не було чутно, він не міг впливати на фізичному рівні, одначе він постійно крутився поряд. Махав руками, відволікав, намагався до нього достукатись.

Ямато продовжував уважати його ґалюцинацією.

Підсобили духи з предком, так сказати б…

«Підсобили духи з предком». Автор не відомий